27 січня  –  Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Щороку 27 січня міжнародна спільнота схиляє голови в пам’ять про мільйони невинних жертв Голокосту — однієї з найстрашніших трагедій в історії людства. Саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили нацистський табір смерті Аушвіц-Біркенау у польському місті Освенцим, відкривши світові правду про масштаб злочинів, скоєних проти людяності.

          Під час Другої світової війни нацистська політика знищення призвела до загибелі близько шести мільйонів євреїв, з яких приблизно півтора мільйона — з території сучасної України. Жертвами стали також мільйони представників інших народів і соціальних груп, яких тоталітарний режим оголосив «неповноцінними»: слов’яни, роми, люди з інвалідністю, політичні в’язні, військовополонені та мирні мешканці.

          «Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» – таке формулювання містить резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 2005 року, якою запроваджено памʼятну дату.

          Ця пам’ять зобов’язує нас не лише згадувати, а й діяти — протистояти будь-яким проявам людиноненависницьких ідеологій, захищати права людини, говорити правду та вимагати справедливості.

          Для України ця дата має особливе, болісне звучання. Наша земля стала місцем масових розстрілів і страждань — від Бабиного Яру в Києві до Дробицького Яру в Харкові, де нацисти знищили десятки тисяч мирних людей. Меморіали, що зберігають пам’ять про ці злочини, сьогодні знову опинилися під ударом — уже внаслідок повномасштабної воєнної агресії росії проти України.

          Трагічні долі свідків Голокосту, які пережили нацистські табори, а загинули під час сучасної війни, стали символом того, що зло, залишене безкарним, здатне повертатися у нових, підступних формах. Вони нагадують: пасивна пам’ять не захищає від повторення злочинів. Лише активне осмислення, солідарність і готовність діяти можуть стати запобіжником для майбутніх поколінь.

          У цей день ми вшановуємо пам’ять усіх загиблих, запалюємо свічки пам’яті та висловлюємо співчуття родинам жертв. Ми підтверджуємо свою відданість цінностям свободи, гідності та людяності, за які сьогодні бореться Україна.

          Нехай пам’ять про Голокост стане не лише даниною минулому, а й дороговказом у нашій спільній боротьбі за справедливий, мирний і вільний світ.