Ізмаїл – у жалобі… Громада міста схиляє голови, прощаючись з водієм 2 кулеметного взводу 5 штурмової спецроти солдатом Владиславом Васильєвим, який віддав найдорожче — своє життя — захищаючи територіальну цілісність та незалежність України від російських окупантів.

Владислав Борисович народився та виріс в Ізмаїлі, навчався у школі №14, закінчив Ізмаїльський військово-морський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. Доля подарувала йому справжнє кохання — і Владислав створив щасливу родину. Він невтомно працював, щоб найрідніші люди були огорнуті його теплом, турботою і любов’ю.

Але коли Україну чорною хмарою накрило повномасштабне воєнне вторгнення росії, Владислав Борисович, ні миті не вагаючись, став на захист рідного дому та своєї Батьківщини.

У вересні 2024 року на одній з найгарячіших ділянок бойового протистояння з російськими окупантами зв’язок з Владиславом обірвався — він зник безвісти. Довгі місяці рідні жили надією, що він живий, що неодмінно повернеться до своєї маленької донечки, якій виповнилося лише три рочки…

У травні 2025 року надійшла трагічна звістка, що водій 2 кулеметного взводу 5 штурмової спецроти солдат Владислав Васильєв віддав своє життя, виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності України від російських загарбників.

Громада міста Ізмаїл, Ізмаїльська міська рада та її виконавчий комітет з невимовним болем висловлюють найщиріші співчуття родині, близьким і друзям полеглого Героя.

У цей скорботний час ми всі разом з вами.

Памʼять про Владислава Борисовича Васильєва назавжди залишиться у наших серцях.

Вічна Пам’ять і Вічна Слава Українському Воїну, який до останнього подиху захищав рідну Україну і право українського народу на щасливе майбутнє — на власній землі та під мирним небом вільної, незалежної, соборної України…

Водія 2 кулеметного взводу 5 штурмової спецроти солдата Владислава Борисовича Васильєва буде поховано з військовими почестями на Алеї Слави на Новому цвинтарі.

Слава Україні!

Героям слава!