Шановні суб’єкти господарювання!

ДУ «Одеський ОЦКПХ МОЗ» інформує, що епідемічна ситуація з гострих кишкових інфекцій як в Одеській області, так і в цілому по Україні, залишається нестійкою – спостерігається зростання захворюваності. Основними чинниками, що сприяли виникненню спалахів, стали численні порушення санітарно-гігієнічних норм, недотримання протиепідемічного режиму в організованих колективах і закладах громадського харчування.

Своєчасне та ефективне впровадження комплексу профілактичних заходів на об’єктах підвищеного епідемічного ризику має ключове значення для запобігання поширенню інфекційних захворювань. Такий проактивний підхід сприяє охороні громадського здоров’я та забезпечує безперебійне функціонування об’єктів громадського харчування в умовах можливого загострення епідемічної ситуації.

Одним із ключових елементів цього процесу є організація та впровадження системної оцінки ризиків. Це дозволяє своєчасно ідентифікувати критичні точки ризику та мінімізувати негативний вплив потенційних факторів, що, у свою чергу, підвищує рівень безпеки та захисту персоналу, відвідувачів і навколишнього середовища. Впровадження обґрунтованих медико-санітарних заходів на об’єкті, з урахуванням специфіки кожного об’єкта, сприяє забезпеченню його стабільного та безперебійного функціонування.

У процесі оцінки ризиків необхідно приділяти належну увагу таким аспектам, як проходження медичних оглядів персоналом, проведення гігієнічного навчання, використання питної води гарантованої якості, дотримання вимог до безпечності та якості харчових продуктів, а також виконання інших санітарно-гігієнічних норм і стандартів відповідно до чинного законодавства при експлуатації об’єктів і наданні послуг населенню, насамперед в закладах громадського харчування. Зазначені чинники мають важливе значення для охорони громадського здоров’я, сприяють формуванню культури безпеки в суспільстві та відіграють ключову роль у профілактиці й запобіганні поширенню кишкових інфекційних захворювань.

Реалізація рекомендацій, підкріплених результатами оцінки ризиків, а також моніторинг їх ефективності, є ключовими чинниками забезпечення стабільного санітарно-епідемічного благополуччя та захисту здоров’я населення.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись вимогами Законів України «Про систему громадського здоров’я», «Про захист населення від інфекційних хвороб» й інших нормативно-правових актів у сфері охорони здоров’я, з метою мінімізації біологічних загроз, зокрема запобігання спалахам гострих кишкових інфекцій, а також для забезпечення належного функціонування об’єктів сфери громадського здоров’я, рекомендується забезпечити:

1. Проведення комплексної оцінки ризиків на підконтрольних об’єктах, що мають епідемічне значення, з урахуванням специфіки діяльності об’єкта та можливих джерел його інфекційного забруднення, зокрема санітарно-гігієнічного стану приміщень; інженерних мереж, систем водопостачання, водовідведення та вентиляції; якості та безпечності використаних матеріалів і ресурсів (вода, харчові продукти, засоби дезінфекції тощо); медичного огляду персоналу та рівня його підготовки щодо дотримання санітарно-протиепідемічного режиму; наявності і ефективності впроваджених заходів контролю за ризиками (журнали обліку, внутрішній аудит, тощо).

2. Дотримання чинних санітарно-епідеміологічних норм і правил із систематичним проведенням внутрішнього моніторингу виконання вимог і вжиття оперативних заходів у разі виявлення порушень.

3. Безперебійне функціонування системи виробничого контролю, зокрема шляхом впровадження процедур, заснованих на принципах аналізу небезпек та контролю у критичних точках (НАССР), або інших еквівалентних систем управління безпечністю, відповідно до сфери діяльності об’єкта.

4. Організацію регулярного навчання та підвищення кваліфікації персоналу з питань дотримання санітарного законодавства, профілактики інфекційних захворювань та дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій біологічного характеру. Інформування відвідувачів (у разі відкритих до публіки об’єктів) про основи гігієни, профілактики інфекційних хвороб, а також запровадження візуальних матеріалів (пам’ятки, інформаційні плакати, інструкції тощо).