Чи будуть компенсації за знищене житло через війну та коли?

Вперше серйозна дискусія щодо того, як і кому допомагати знайти собі нову домівку потрапила в стіни парламенту в квітні 2022 року, коли депутати зареєстрували законопроєкт. Питання виявилося доволі складним, що його прийняли у другому читанні лише через 10 місяців. А далі на нього ще чекає підпис Президента, щоб набрати законної сили.

Попри те, що закон прийнятий дискусія про те, звідки брати гроші на компенсації, де та кому відновлювати житло в першу чергу триватиме ще дуже довго. Аналітики Центру спільних дій пояснили, як відшкодовуватимуть знищене та пошкоджене майно, чи є на це гроші і чому не всі зруйновані міста та села будуть відновлювати.

Як відшкодовуватимуть знищене і пошкоджене майно

В ухваленому законі прописано створення Реєстру пошкодженого та знищеного внаслідок російської агресії житла. Туди будуть вносити інформацію про саме житло та його пошкодження, про компенсації та фінансування відновлення. Держателем реєстру буде Міністерство інфраструктури, розвитку громад та територій. Вже сьогодні можна подати відповідну електронну заявку в “Дії” чи паперову через ЦНАП або нотаріуса. Разом із запуском Реєстру влада планує створити мобільні ЦНАПи, які будуть збирати цю інформацію безпосередньо на місцях. На сьогодні українці подали через “Дію” вже понад 300 тисяч заявок про знищене та пошкоджене майно, зокрема і житло. Коли закон набере чинності, такі дані автоматично будуть перенесені до Реєстру.

У законі передбачено три способи компенсації. Держава може оплатити будівельні роботи або закупівлю будівельних матеріалів для того, щоб власник пошкодженого житла самостійно міг його відновити. Якщо ж помешкання внаслідок війни знищене, держава може або відшкодувати його вартість, або профінансувати придбання іншого житла видавши житловий сертифікат. Останній є чимось на зразок цільового чека, який можна використати виключно для придбання житла.

Для виплати компенсацій при виконкоми місцевих рад, військові чи цивільно-військові адміністрації створюють дорадчо-консультативний орган – Комісію з розгляду питань про надання компенсації за зруйноване та пошкоджене майно. Вона має надавати консультації про отримання відшкодування за знищене житло, а також вирішувати кому надавати такі компенсації.

Але комісія як консультативно-дорадчий орган не може ухвалювати рішення по суті. Це повноваження органів державної влади чи місцевого самоврядування. Ще одна особливість діяльності консультативних органів – її членів за ухвалені рішення неможливо притягнути до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Тому розширення повноважень комісії суперечить Конституції і створює величезний простір для безвідповідальності та зловживань при розподілі потенційно дуже великих сум.

Звідки взяти гроші на відшкодування?

Масштаби руйнування через війну, розпочату росією, колосальні. Станом на грудень 2022 року за даними Київської школи економіки лише житлових будинків пошкоджено або знищено близько 150 000. Розмір шкоди від руйнувань житла сягнув 54 мільярдів доларів США. Це приблизна сума доходів двох річних державних бюджетів України.

Законодавці пропонують дуже великий перелік джерел, з яких будуть виплачуватися компенсації за зруйноване та пошкоджене житло. Це кошти державного і місцевого бюджетів, міжнародних фінансових організацій, інвесторів, міжнародної технічної допомоги, репарацій росії та надходження із інших джерел. Здебільшого йдеться про гроші, яких ще не має. Наприклад, щоб отримати репарації, росію спочатку треба перемогти, а потім змусити платити. Як можуть компенсацію житла фінансувати інвестори – не зрозуміло, адже їхня діяльність апріорі спрямована на отримання прибутку. Те, що прописано в законі – це радше благодійна допомога, а не інвестиція.

Малоймовірним є фінансування відновлення житла за рахунок державного бюджету. Власні доходи цього року очікуються на рівні 1,3 трильйона гривень, а видатки складають близько 2,6 трильйона. Держава витрачає удвічі більше ніж заробляє, а дефіцит покриває завдяки допомозі партнерів.

Як ефективно витрачати гроші

Не всі зруйновані міста та села буде можливість відбудувати. І на це є декілька причин. За рік повномасштабної війни мільйони наших співгромадян залишили свої домівки: частина виїхали з країни, інші переїхали у безпечніші західні та центральні області. І далеко не всі із них повернуться додому. Такі люди швидше за все скористаються можливістю отримати компенсацію за зруйноване житло, ніж розраховуватимуть на житловий сертифікат.

Ще частину повністю зруйнованих міст та сіл немає економічного сенсу відновлювати. Багато з них виникли як центри штучно створеної радянської індустрії. Частина заводів-гігантів, супутниками яких були міста і села, зупинилися навіки ще до війни, а ті, що працювали були зруйновані в ході бойових дій. Тому ані відтворювати попередню модель економіки, ані міста, з нею пов’язані, немає практичного сенсу.

Найважливіше зараз, щоб влада максимально відверто пояснювала людям наскільки тривалим процесом буде відбудова. Що компенсацій більшості постраждалих українців доведеться чекати не один і не два роки. А пріоритетом уряду буде все ж не житло, а спочатку фінансування армії заради перемоги у війні, а далі відновлення інфраструктури, щоб могла працювати економіка.

Завдання нашої держави зараз – спробувати допомогти тим, хто цього найбільше потребує тут і зараз, а не намагатись відшкодувати всім і все. Інакше влада ризикує взяти на себе чергову обіцянку, яку не зможе виконати. Так було із доплатами постраждалим від аварії на ЧАЕС та дітям війни. Їх було неможливо виконати із тодішнім бюджетом. Однак влада все ж ці виплати запровадила і не знайшла на цю статтю грошей. Це призвело до масових судових спорів та вуличних протестів і лише погіршило ставлення до держави з боку частини власних громадян.

Така ж ситуація може повторитися із відшкодуванням житла, оскільки виплатити гроші всім постраждалим просто неможливо. І владі, і громадянам доведеться ще не раз скидати рожеві окуляри очікувань швидкого і повсюдного відновлення країни і намагатися використати кожну копійку з найбільшою користю.

*****

Всі ми хочемо якнайшвидшого повернення до нормального життя. Але здоровий глузд каже, що це неможливо допоки триває війна, руйнуються міста і долі. Тому компенсація є ідеєю гарною, але не дуже реалістичною в умовах, коли держава змушена економити навіть на платні військовослужбовців.

Довіра людей до держави під час війни є дуже важливою. І цю довіру ніщо не руйнує так, як тягар невиконаних обіцянок. Тому, запустивши процес компенсації, уряд може опинитися в пастці, коли не зможе задовольнити всі запити. Але головне, що процес компенсації не варто запускати без відповідей на питання, яку ми будуємо країну після війни: економіку, інфраструктуру, соціальну сферу. Бо відновлення житла має бути частиною комплексної стратегії відбудови України.